Організація "виклику" на уроці

Третій етап технології зустрічних дій, «виклик», забезпечує інтерес до навчального матеріалу, мобілізацію знань. Мета «виклику» полягає у створенні ситуації подолання: учитель (учень) свідомо ставить собі або партнерові завдання, вирішення якого потребуватиме певних зусиль.

Вивчаючи романтизм як літературний напрям першої половини XIX ст., пропонуємо учням ряд запитань, після яких вони визначать,наскільки обізнані з даною темою.

¡      Коли у Європі активно починають вивчати фольклор?

¡      Як ви думаєте, твори якого фольклорного роду отримають розвиток у літературі? Чому?

¡      Чим могли бути незадоволені українці початку XIX ст.?

¡      Якщо відбувається розрив між мріями й реальністю, яку стратегію обере герой?

¡      Яких європейських письменників, художників цієї доби знаєте?

У результаті школярі отримують певну інформацію про мистецький рух першої третини XIX ст.: прізвища, тематика творів, мотиви, особливості поведінки героя. Діти визначають не тільки важливість цієї теми для літературного процесу, але й те, наскільки матеріал корисний для них самих.

Під час вивчення новели В.Стефаника «Камінний хрест» десятикласники маркують текст: «V» – відомі факти; «+»– хотілося б дізнатися докладніше; «?» – потребує додаткових роз’яснень. Це дозволяє на уроці зосередитися на умовах життя галичан, причинах I хвилі еміграції, зрозуміти психологічний стан героя.

Маркування дуже добре використовувати на уроках мови. Наприклад, визначити, що з теми відокремлені означення засвоєне раніше, що варто повторити й закріпити, а на що звернути особливу увагу. Учні, знайомлячись з матеріалом підручника, аналізують правила, визначають якість засвоєння знань. Це сприяє постановці власних цілей. Комусь необхідно згадати матеріал про дієприкметниковий зворот, хтось працюватиме над умінням визначати епітети, а для когось важливим буде навчитися складати речення з відокремленими означеннями.

Прийом «знаю – не знаю» можна використовувати як на уроках вивчення нового матеріалу, так і на уроках-узагальненнях. Так, знайомлячись із темою «Числівник», діти визначають те, що їм відоме про цю частину мови, і те, що вони про неї не знають (запитання вчителя спрямовують хід учнівських думок). Результат цієї роботи – план вивчення числівника як частини мови.

Цей же прийом на уроці узагальнення й систематизації знань дає можливість школярам перевірити, чи весь матеріал засвоєний на належному рівні. Запитання педагога можуть бути як усними, так і тестовими, стосуватися кожного школяра чи груп, на які поділено клас.

Як результат, учні не бояться незнання, бо розумію, що незнання можна подолати шляхом докладання зусиль усіх учасників навчального процесу.

Третій етап уроку дає розуміння того, що знання можуть бути здобуті саме спільними зусиллями, на що спрямована наступна фаза уроку.